Україна щорічно виробляє мільйони тонн зернових культур, але в чому зберігають такі величезні обсяги? Наша країна має в своєму розпорядженні зернові сховища загальною потужністю 55 мільйонів тонн – від силосних веж висотою 70 метрів до новітніх плоских складів із системами контролю мікроклімату.
Кожен тип сховища має свої переваги і недоліки. Чилер і системи активної вентиляції працюють у великих елеваторах, і це складні комплекси. Прості ангари використовують для короткострокового зберігання. Способи зберігання зерна визначають як збереженість врожаю, так і прибутковість всього агробізнесу.
Содержание
Елеватори – головні способи зберігання зерна в Україні
Елеватори складають основу української зернової інфраструктури. 900 діючих елеваторів можуть одночасно зберігати 35 мільйонів тонн зерна, а це 65% всіх складських потужностей країни.
Портові елеватори обробляють експортні потоки зерна. В Одесі, Миколаєві, Херсоні, Чорноморську працюють 25 великих терміналів загальною потужністю 8 мільйонів тонн. Висота силосів досягає 80 метрів.
Лінійні елеватори приймають зерно безпосередньо від виробників. 600 хлібоприймальних підприємств розкидані по всій території України. Середня потужність – 15-50 тисяч тонн одночасного зберігання.
Виробничі елеватори при борошномельних, крупʼяних, комбікормових заводах зберігають сировину для переробки. 200 таких об’єктів забезпечують внутрішні потреби харчової промисловості.
Читайте також як зберігається зерно в елеваторі
Тип елеватора | Кількість в Україні | Середня потужність (тис. тонн) | Загальна потужність (млн тонн) | Основне призначення | Середня висота (м) |
Портові термінали | 25 | 300-500 | 8.5 | Експортні операції | 60-80 |
Лінійні хлібоприймальні | 600 | 15-50 | 20.0 | Прийом від виробників | 35-50 |
Виробничі | 200 | 10-30 | 3.5 | Забезпечення переробки | 25-40 |
Перевалочні | 75 | 30-100 | 3.0 | Логістичні операції | 40-60 |
А ось що цікаво: нові елеватори будують переважно в портових зонах. За останні 5 років потужності таких терміналів зросли на 40%, адже логістичні переваги морських портів очевидні.
Згідно з дослідженнями наших експертів, елеваторне зберігання забезпечує найменші втрати зерна – всього 0.2-0.5% на рік при дотриманні технологічних вимог.

Плоскі склади і ангари для зернового зберігання
Плоскі склади – друга за важливістю категорія зернових сховищ. 15 мільйонів тонн потужностей розміщені в одноповерхових будівлях висотою 8-12 метрів. В чому краще зберігати зерно – в силосах чи плоских складах, залежить від ряду факторів:
- Типові зерносховища ще радянської забудови досі складають основу складського фонду. Залізобетонні будівлі розміром 84×18 метрів вміщують 3-5 тисяч тонн зерна. Всього таких складів близько 3000.
- Нові ангари з металоконструкцій будують швидше і дешевше бетонних аналогів. Прольоти досягають 60 метрів без внутрішніх опор. Це спрощує механізацію складських операцій.
- Каркасно-тентові споруди – бюджетне рішення для короткострокового зберігання. Вартість в 3-4 рази нижча за капітальні споруди. Термін служби 15-20 років при правильній експлуатації.
А тепер практичний приклад. Агрохолдинг «Астарта» в Полтавській області побудував логістичний центр з 12 ангарів загальною потужністю 120 тисяч тонн. Інвестиції склали 180 мільйонів гривень. Термін будівництва – 8 місяців.
Читайте також правила зберігання зерна у складах
Силосні вежі і бункери для зберігання зерна
Окремо стоячі силоси використовують для спеціалізованого зберігання насіннєвого й елітного зерна. Металеві та залізобетонні конструкції вміщують від 100 до 5000 тонн зерна кожна.
Плоскодонні силоси діаметром 10-30 метрів встановлюють на бетонній основі. Конусне дно під кутом 30-45 градусів забезпечує повне вивантаження зерна. Висота досягає 40 метрів.
Модульні силоси збирають зі стандартних секцій. Це дозволяє нарощувати потужності в міру необхідності. Один модуль вміщує 50-500 тонн зерна залежно від розмірів.
Бункери активної вентиляції мають перфороване дно для продування зерна повітрям. Ефективні для сушки та охолодження невеликих партій зерна вологістю до 18%.
Читайте також скільки може зберігатись зерно
Тип силосної споруди | Місткість (тонн) | Діаметр (м) | Висота (м) | Вартість (млн грн) | Область застосування |
Металеві силоси | 100-2000 | 5-20 | 15-35 | 2-15 | Насіннєве зерно |
Залізобетонні силоси | 500-5000 | 8-30 | 20-40 | 8-40 | Товарне зерно |
Модульні системи | 50-500 | 3-12 | 8-25 | 1-8 | Фермерські господарства |
Бункери з вентиляцією | 20-200 | 2-8 | 5-15 | 0.5-3 | Сушка і доопрацювання |
До речі, силосне зберігання популярне в степових районах України. Відкрита місцевість дозволяє будувати високі споруди без обмежень за вітровим навантаженням.
Новітні технології в зернових сховищах
В чому зберігають зерно українські агрохолдинги? Нові технології кардинально змінюють підходи до зернового зберігання. Автоматизація, роботизація, цифровізація проникають у всі процеси.
Автоматизовані системи управління контролюють мікроклімат у режимі реального часу. Тисячі датчиків температури, вологості, концентрації CO₂ передають дані в центральний комп’ютер кожні 15 хвилин.
Роботизовані системи транспортування переміщують зерно без участі людини. Автоматичні навантажувачі, конвеєри, пневмотранспорт працюють за заданими програмами цілодобово.
Системи машинного зору контролюють якість зерна при прийомі та відвантаженні. Комп’ютер аналізує колір, розмір, форму зерен, визначає засміченість і зараженість шкідниками.
Безпілотні літальні апарати обстежують стан зерна в силосах висотою до 80 метрів. Тепловізійні камери виявляють осередки самозігрівання недоступні для наземного контролю.
Сучасна технологія | Область застосування | Вартість впровадження (млн грн) | Економічний ефект | Термін окупності |
Автоматизація контролю | Мікроклімат, безпека | 25-50 | Зниження втрат на 60% | 3-5 років |
Роботизація транспорту | Переміщення зерна | 40-80 | Скорочення персоналу на 70% | 5-7 років |
Машинний зір | Контроль якості | 15-30 | Підвищення точності на 95% | 2-4 роки |
Безпілотні системи | Моніторинг стану | 5-15 | Раннє виявлення проблем | 2-3 роки |
Цифрові двійники | Моделювання процесів | 10-25 | Оптимізація на 20-30% | 3-5 років |
За досвідом наших інженерів, комплексна автоматизація зерносховищ підвищує ефективність використання потужностей на 25-35% при одночасному зниженні експлуатаційних витрат.

Інноваційні способи зберігання зерна у світі та Україні
Світова практика зернового зберігання пропонує нові рішення, які поступово впроваджуються в Україні:
- Підземні зерносховища будують у країнах з обмеженими земельними ресурсами. Стабільна температура ґрунту +8…+12°C знижує витрати на охолодження зерна. В Україні перший підземний силос побудований у Київській області.
- Плавучі зерносховища обслуговують річкові порти на Дніпрі та Дунаї. Мобільні комплекси потужністю 5-10 тисяч тонн переміщуються до місць завантаження суден. Наприклад, «Нібулон» експлуатує 8 плавучих терміналів.
- Модульні сховища вирішують проблему дефіциту потужностей у період збирання врожаю. Металеві конструкції збираються за 2-4 тижні, розбираються і перевозяться в інше місце.
Екологічні вимоги до зернових сховищ
Новітні зерносховища повинні відповідати жорстким екологічним нормам. Системи пиловловлювання знижують викиди в атмосферу на 95-99%, а замкнені цикли водопостачання виключають забруднення водойм.
Енергоефективність стає основним фактором при проектуванні нових об’єктів. LED-освітлення, частотні перетворювачі, рекуперація тепла знижують енергоспоживання в 2-3 рази. Відновлювані джерела енергії інтегруються в енергозабезпечення зерносховищ – наприклад, сонячні панелі на дахах складів виробляють 20-40% необхідної електроенергії.
«Зелена» сертифікація зерносховищ стає вимогою європейських покупців. Стандарти BREEAM, LEED, «Зелене будівництво» враховують екологічний вплив об’єктів.
В чому зберігають зерно українські аграрії – питання стратегічної важливості для продовольчої безпеки та експортного потенціалу країни. Від елеваторних комплексів до модульних силосів – кожен тип сховища має свою нішу в зерновій логістиці. Способи зберігання зерна постійно удосконалюються під впливом нових технологій і змінюваних ринкових умов. Автоматизація, цифровізація, екологічні стандарти формують обличчя зернових сховищ майбутнього.
