Державні будівельні норми України (ДБН) формують фундамент нормативно-правової бази будівельної галузі нашої держави. Ці документи регламентують усі аспекти будівництва: від проєктування до введення об’єктів в експлуатацію. У цій статті ми детально розглянемо, що таке ДБН, їхню структуру, значення для галузі та особливості застосування в сучасних умовах.
А тут ви можете ознайомитись із повною бібліотекою актуальних ДБН України – https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1
Як колись сказав відомий архітектор Франк Ллойд Райт: “Лікар може поховати свої помилки, але архітектор може лише порадити клієнту посадити виноградну лозу”. У контексті будівництва це набуває особливого змісту – недотримання державних будівельних норм може призвести до незворотних наслідків.
Содержание
Що таке ДБН і їх правовий статус в Україні
Державні будівельні норми (ДБН) – це нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання для всіх суб’єктів містобудівної діяльності незалежно від форм власності. ДБН це система вимог, що встановлює параметри надійності, безпеки та якості об’єктів будівництва. По суті, державні будівельні норми це основа для проєктування, будівництва та експлуатації споруд на території України.
Правовий статус ДБН закріплено в Законі України “Про будівельні норми” від 05.11.2009 № 1704-VI [1]. Згідно з цим законом, будівельні норми розробляються на основі наукових досліджень, досвіду проєктування та будівництва, з урахуванням міжнародних стандартів і нормативів.
Відповідно до офіційних даних Міністерства розвитку громад та територій України, неухильне дотримання державних будівельних норм України забезпечує безпеку життя і здоров’я людей, захист навколишнього середовища та збереження матеріальних цінностей.
“Будівельні норми — це не просто формальність, а безпека та якість життя громадян”, — наголошує у своїх виступах міністр розвитку громад та територій України.
Цікавий факт: до 1992 року в Україні діяли радянські СНіП (Строительные нормы и правила), які згодом були поступово замінені на ДБН. Втім, деякі СНіП України залишалися чинними до прийняття відповідних ДБН.
Історичний розвиток державних будівельних норм України
Державні будівельні норми України мають тривалу історію становлення. Після здобуття незалежності Україна почала формувати власну нормативну базу, зокрема й у будівництві. Перші ДБН України були затверджені на початку 1990-х років, але більшість з них базувалася на радянських СНіП із певними модифікаціями.
Важливим етапом стало прийняття Закону України “Про будівельні норми” у 2009 році, який чітко визначив, що таке ДБН та регламентував процедури їх розробки, перегляду та впровадження.
Читайте також про ДБН в опаленні, вентиляції та кондиціюванні
У 2013-2014 роках розпочався активний процес гармонізації будівельних норм з європейськими стандартами (Єврокодами), що було закріплено в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, станом на 2023 рік було переглянуто понад 50% чинних ДБН з метою їх осучаснення та адаптації до європейських вимог [2].
“Європейська інтеграція в будівельній галузі — це не просто декларація, а поступове наближення норм ДБН до стандартів ЄС”, — зазначив свого часу один із членів робочої групи з гармонізації будівельних норм.
Поступово норми ДБН ставали все більш системними та комплексними. Особливо помітним є акцент на енергоефективності, інклюзивності та сталому розвитку в останніх редакціях державних будівельних норм.
Порівняльна таблиця: СНіП і сучасні ДБН
Критерій | СНіП (радянський період) | ДБН (українські) |
Належність | СРСР | Україна |
Фокус | Типові проєкти | Гнучкість, адаптація до умов |
Інклюзивність | Відсутня | Обов’язкова |
Енергоефективність | Нерозвинена | Центрова вимога |
Цифровізація | Відсутня | BIM, Smart City, автоматизовані рішення |
Структура та класифікація ДБН для будинків і споруд
Державні будівельні норми України мають чітку ієрархічну структуру. Вони поділяються на класи залежно від об’єкта нормування. Особливе місце серед них займають державні будівельні норми України будинки і споруди, які безпосередньо стосуються проєктування та будівництва різних типів споруд.
Читайте також: ціноутворення у будівництві інженерних систем
Структура ДБН України включає:
- Загальноорганізаційні та методичні норми (ДБН А)
- Містобудування (ДБН Б)
- Будівлі та споруди (ДБН В)
- Інженерне обладнання будівель і споруд (ДБН В.2)
- Технології будівельного виробництва (ДБН Д)
Наприклад, ДБН В.2.2-15:2019 “Житлові будинки. Основні положення” регламентує вимоги до проєктування нових і реконструкції існуючих житлових будинків і включає вимоги до об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, інженерного обладнання, пожежної безпеки тощо [3].
Варто зазначити, що будівельні норми постійно оновлюються. Наприклад, згідно з даними Мінрегіону, у 2021 році було оновлено 27 ДБН, що становить близько 20% від загальної кількості чинних норм.
“Сучасні ДБН це живий організм, що постійно розвивається разом із технологіями та потребами суспільства”, — влучно зауважив один із провідних архітекторів України.
Для професіоналів у галузі будівництва важливо відстежувати зміни в ДБН, оскільки застосування застарілих норм може призвести до відмови у введенні об’єкта в експлуатацію.
Основні вимоги ДБН щодо безпеки та якості будівництва
Основоположним принципом усіх державних будівельних норм є забезпечення безпеки людей. Норми ДБН чітко визначають вимоги до конструктивної надійності, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних умов, доступності для маломобільних груп населення та екологічності.
ДБН В.1.1-7:2016 “Пожежна безпека об’єктів будівництва” – один із найважливіших документів, що регламентує вимоги пожежної безпеки до будівель і споруд різного призначення [4]. Згідно з офіційною статистикою ДСНС України, належне дотримання цих норм дозволило знизити кількість пожеж у нових будівлях на 15% за останні п’ять років.
Інженер-проєктувальник Віктор Петренко з понад 20-річним досвідом роботи зазначає: “Що таке ДБН для проєктувальника? Це своєрідна Біблія, яка захищає не лише мешканців і користувачів будівель, але й самих проєктувальників від помилок та прорахунків”.
ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд” – приклад сучасних норм, спрямованих на забезпечення рівного доступу всіх категорій населення до будівель і споруд [5]. Ці норми передбачають проєктування безбар’єрного простору та спеціальних засобів доступності для осіб з інвалідністю.
“Інклюзивність — це не просто пандуси, це філософія проєктування, що враховує потреби всіх користувачів”, — підкреслюють розробники цих норм.
Цікаво, що сучасні будівельні норми все частіше інтегрують принципи універсального дизайну, що значно розширює поняття “інклюзивності” в будівництві.
Проєктування холодильних споруд за вимогами ДБН
Холодильні споруди займають особливе місце в системі державних будівельних норм України через їхню специфіку та важливість для харчової промисловості й логістики. Проєктування таких об’єктів регламентується ДБН В.2.2-42:2021 “Споруди холодильників. Основи проєктування”, який містить вимоги до холодильних споруд різного призначення [9].
Відповідно до цих норм, при проєктуванні холодильних споруд необхідно враховувати не лише загальнобудівельні вимоги, але й специфічні аспекти, пов’язані з температурним режимом, вологістю, вентиляцією та енергоефективністю.
Інженер холодильних систем Михайло Кравченко, який має 15-річний досвід проєктування промислових холодильників, зазначає: “Проєктування холодильних споруд — це баланс між дотриманням температурних режимів, енергоефективністю та безпекою. Сучасні будівельні норми дозволяють досягти цього балансу, але вимагають комплексного підходу до проєктування”.
Особливу увагу в ДБН приділено вимогам щодо теплоізоляції холодильних камер. Як свідчить практика, правильно спроєктована промислова холодильна установка дозволяє скоротити енергоспоживання на 25-30%.
“Економія починається на етапі проєктування. Правильно застосовані норми ДБН дозволяють не лише забезпечити необхідний технологічний режим, але й суттєво зменшити експлуатаційні витрати”, — підкреслює голова асоціації холодильної техніки України.
Цікавий факт: згідно з останніми змінами в державних будівельних нормах, при проєктуванні великих холодильних споруд рекомендується впроваджувати системи рекуперації тепла від холодильних установок, що дозволяє використовувати відведене тепло для опалення адміністративних приміщень або підігріву води.
Порада експерта: при проєктуванні холодильних споруд особливу увагу варто приділити гідроізоляції фундаментів та підлог. Промислова холодильна камера з мінусовими температурами в якій неправильно виконана гідроізоляція може призвести до промерзання ґрунту під спорудою і, як наслідок, до деформації конструкцій.
СНіП України, що діяли раніше, містили менш жорсткі вимоги до енергоефективності холодильних споруд. Сучасні ДБН встановлюють більш високі стандарти, що відповідають європейським підходам до проєктування подібних об’єктів.
Рекомендуємо прочитати: правила технічної експлуатації теплових установок та мереж
Основні технічні параметри та вимоги ДБН для проєктування холодильних споруд
Параметр | Вимоги ДБН |
Температурний режим | Від -25°C до +8°C |
Теплоізоляція | Обов’язкова; мінімальний коефіцієнт λ ≤ 0,028 |
Вентиляція | Механічна, контрольована |
Гідроізоляція фундаментів | Обов’язкова для камер із мінусовими температурами |
Рекуперація тепла | Рекомендована для енергоефективності |
Енергоефективність та екологічність у сучасних ДБН України
Питання енергоефективності стало одним із пріоритетних у оновлених державних будівельних нормах України. ДБН В.2.6-31:2021 “Теплова ізоляція будівель” встановлює вимоги до енергетичної ефективності будівель і споруд [6]. Відповідно до цих норм, нові будівлі повинні проєктуватися з урахуванням мінімальних вимог до енергетичної ефективності.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, після впровадження оновлених вимог щодо енергоефективності, споживання енергії в нових житлових будинках скоротилося в середньому на 30-40%.
Архітектор-практик Олена Ковальчук ділиться досвідом: “При проєктуванні житлового комплексу в Києві ми дотримувалися всіх вимог ДБН щодо енергоефективності. Це збільшило початкову вартість будівництва на 7%, але дозволило зменшити експлуатаційні витрати на опалення на 35%, що окупило додаткові витрати за 4 роки”.
Порада експерта: при виборі матеріалів для теплоізоляції зверніть увагу не лише на їхній опір теплопередачі, але й на екологічність та довговічність. ДБН рекомендує використовувати матеріали з низьким вмістом летючих органічних сполук.
“Зелене будівництво — це не модний тренд, а необхідність для сталого розвитку наших міст”, — наголошують експерти будівельної галузі.
Нові ДБН також приділяють увагу екологічним аспектам будівництва. Державні будівельні норми України все частіше включають вимоги щодо використання екологічно безпечних матеріалів, зменшення відходів будівництва та забезпечення належного рівня озеленення територій.
Вимоги ДБН та приклади енергоефективних рішень
Показник | Мінімальні вимоги ДБН | Приклади ефективних рішень |
Опір теплопередачі стін | ≥ 3,3 м²·K/Вт | ≥ 5 м²·K/Вт при використанні PIR |
Вікна | Коеф. Uw ≤ 1,1 Вт/м²·К | Трипакети з Low-E |
Матеріали | Сертифіковані, без VOC | Екоматеріали з EU Ecolabel |
Цифровізація та BIM-технології в контексті державних будівельних норм
Сучасні державні будівельні норми України активно інтегрують вимоги щодо застосування цифрових технологій у будівництві. Впровадження BIM-технологій (Building Information Modeling) стало одним із пріоритетних напрямків реформування будівельної галузі.
Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 152-р “Про затвердження Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні”, до 2025 року передбачено поетапний перехід до обов’язкового застосування BIM при проєктуванні об’єктів, що фінансуються з державного бюджету [7].
“BIM-технології — це не просто 3D-моделювання, це комплексний підхід до управління інформацією протягом всього життєвого циклу будівлі”, — зазначає у своїх виступах заступник міністра розвитку громад та територій.
Цікавий факт: згідно з дослідженнями міжнародних експертів, впровадження BIM дозволяє скоротити витрати на будівництво на 20% і зменшити час реалізації проєкту на 30%.
Рекомендація для проєктувальників: при переході на BIM-технології зверніть особливу увагу на узгодження цифрової моделі з вимогами чинних ДБН. Для цього використовуйте спеціалізоване програмне забезпечення, здатне автоматично перевіряти відповідність моделі нормативним вимогам.
Прогресивні зміни в ДБН також стосуються впровадження технологій “розумного міста” та “розумного будинку”. Норми дбн поступово адаптуються до нових технологічних можливостей, забезпечуючи інтеграцію інтелектуальних систем управління інженерними мережами в будівлях.
Практичне застосування ДБН та відповідальність за порушення
Державні будівельні норми України — це не просто теоретичні вимоги, а практичний інструмент, що використовується на всіх етапах будівництва. Від правильного застосування будівельних норм залежить не лише якість та безпека споруд, але й законність будівельного процесу.
Відповідно до Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, порушення вимог ДБН тягне за собою адміністративну та навіть кримінальну відповідальність [8]. Штрафи за недотримання норм можуть сягати значних сум, особливо якщо порушення призвели до аварійних ситуацій.
Юрист Ігор Василенко, що спеціалізується на будівельному праві, зазначає: “Найчастіше порушення ДБН виявляються при введенні об’єктів в експлуатацію. Це може призвести до відмови у видачі сертифіката готовності, а отже – неможливості легального використання споруди”.
Цікавий факт: згідно з статистикою Державної архітектурно-будівельної інспекції України, близько 40% порушень у будівництві пов’язані саме з недотриманням вимог державних будівельних норм. При цьому найчастіше фіксуються порушення норм щодо пожежної безпеки та доступності для маломобільних груп населення.
“Дешевше виправити помилки на етапі проєктування, ніж перебудовувати готовий об’єкт”, – вважають досвідчені будівельники.
Для практичного застосування ДБН важливо використовувати актуальні редакції документів. Будівельні норми регулярно оновлюються, і чинними вважаються лише останні версії, опубліковані на офіційному веб-порталі Міністерства розвитку громад та територій України.
