Проєктування спеціалізованих низькотемпературних об’єктів в Україні контролюється спеціальним зводом правил ДБН В.2.2-42:2021 “Споруди холодильників. Основи проєктування”, чинним з осені 2022 року. Цей звід технічних вимог був створений фахівцями інституту ім. В.М. Шимановського і прийшов на зміну колишнім радянським нормативам, значно оновивши та посиливши технічні стандарти для об’єктів охолодження і заморозки. Розглянемо основні аспекти цього важливого галузевого документа.
Особливості та призначення спеціалізованих охолоджуваних споруд
У технічній термінології холодильною спорудою вважається будівельний об’єкт, у якому температура повітря штучно підтримується нижче +12°C. Такі об’єкти створюються спеціально для технологічних операцій з продуктами: їх попередньої обробки, охолодження, глибокого заморожування і тривалого зберігання.
Нерідко замовники проєктів плутають вимоги до звичайних неохолоджуваних складів і спеціалізованих холодильних приміщень. При цьому різниця в технічних вимогах величезна! Якщо стандартний склад – це просто захисна оболонка для товару, то холодильна споруда – це надскладний технічний комплекс з особливими вимогами до кожного елемента конструкції.
У пункті 1.2 нормативного документа спеціально зазначається, що ці будівельні стандарти не поширюються на спеціальні сховища для небезпечних матеріалів, включно з вибуховими речовинами, приміщеннями для зберігання радіаційних матеріалів, ємностями для газів під надлишковим тиском понад 70 кПа, а також об’єктами для зберігання лікарських препаратів. Технічні приміщення, такі як машинні відділення, сховища холодоагентів і градирні, також регулюються окремими нормативами.

З чого складається холодильна споруда?
Щоб було зрозуміліше, уявімо холодильник як будинок із різними кімнатами. За термінологією ДБН В.2.2-42:2021 (розділ 3):
Блок зберігання – це головна “кімната”, де зберігаються продукти за низьких температур. Сюди входять:
- Промислова холодильна камера (приміщення з температурою +5°C і нижче)
- Транспортні коридори (теж охолоджувані)
- Вантажні платформи
Виробничий блок – “кімната”, де продукти обробляють, охолоджують, упаковують перед зберіганням.
Допоміжні приміщення – адміністративні кабінети, побутівки, технічні приміщення.
Загальні вимоги до проектування: з чого почати?
Розпочинати проєктування рекомендується з визначення класу холодильника за ємністю.
Згідно з таблицею 1 та приміткою 4 пункту 5.3 ДБН В.2.2-42:2021, це впливає на ступінь вогнестійкості будівлі:
Ємність холодильника та мінімальний ступінь вогнестійкості
| Ємність холодильника | Мінімальний ступінь вогнестійкості |
|---|---|
| 700 тонн і більше | ІІ ступінь |
| Від 250 до 700 тонн | ІІІ ступінь |
| До 2000 тонн | IVа ступінь допустима |
| До 5000 тонн | IIIа ступінь допустима |
Практична порада для початківців:
Перед початком проєктування дайте відповідь на три запитання:
- Які продукти ви зберігатимете? (Це визначить необхідні температурні режими)
- Який обсяг продукції планується зберігати?(Вплине на розміри та ємність)
- Де буде розташований холодильник? (Кліматична зона впливає на вимоги до теплоізоляції)
Багато замовників недооцінюють важливість висоти приміщень. Пам’ятайте:
згідно з пунктом 4.5 ДБН В.2.2-42:2021, висота від підлоги до низу конструкцій і виступаючих елементів у місцях проходу людей повинна бути не менше 2,1 м.
Пожежна безпека: на що звернути особливу увагу
Пожежна безпека — один із найкритичніших аспектів при проєктуванні холодильників.
Чому? Тому що теплоізоляційні матеріали, які часто використовуються в холодильниках, можуть бути займистими, а швидка евакуація з холодильних камер ускладнена.
Наглядний приклад ризиків:
Уявіть, що станеться, якщо в холодильній камері з тисячами палет із замороженою продукцією почнеться пожежа:
Густий дим швидко заповнить простір
Низькі температури ускладнять роботу протипожежних систем
Вузькі проходи між стелажами завадять евакуації
Саме тому ДБН В.2.2-42:2021 у розділі 5 встановлює суворі вимоги до пожежної безпеки.
Практичні поради щодо забезпечення пожежної безпеки:
Не варто економити на протипожежних системах. Заощадження на етапі проєктування можуть призвести до катастрофічних наслідків під час експлуатації. Ось декілька рішень, що ґрунтуються на вимогах ДБН В.2.2-42:2021:
Використовуйте високоякісні теплоізоляційні матеріали.
Згідно з пунктом 5.14, для будівель I та II ступеня вогнестійкості потрібно застосовувати матеріали з групою горючості не нижче Г1.Встановіть додаткові системи оповіщення.
Пункт 5.34 вимагає наявності табло «людина в камері» над дверима холодильних камер.Продумайте розташування аварійних виходів.
Пункт 5.20 визначає максимальні відстані до евакуаційних виходів залежно від об’єму приміщення.
Теплоізоляція холодильних споруд
Теплоізоляція — це не просто технічна вимога, це основа енергоефективності холодильника.
Чим краща ізоляція, тим менше електроенергії потрібно для підтримання низької температури.
Простий приклад для розуміння:
Уявіть холодильник як термос. Якщо термос якісний, він довго зберігає температуру напою без додаткового охолодження. Те саме стосується і холодильного об’єкта — чим кращий «термос», тим менше працює холодильна установка.
Покращення теплоізоляції на етапі проєктування може знизити енергоспоживання холодильника на 20–30% протягом усього строку експлуатації. Це суттєва економія!
Згідно з пунктом 6.4 ДБН В.2.2-42:2021, тепловий потік через огороджувальні конструкції не повинен перевищувати 8,5 Вт/м².
Що це означає? Уявіть, що на кожному квадратному метрі стіни холодильника горить лампочка потужністю 8,5 Вт — саме стільки тепла максимально може проникати зовні всередину.
Що впливає на вибір товщини теплоізоляції?
Кліматична зона (що спекотніший регіон — то товстішою має бути ізоляція)
Температурний режим усередині камери (для камер глибокого заморожування потрібна товстіша ізоляція)
Матеріал конструкцій (різні матеріали мають різну теплопровідність)
Середні значення товщини теплоізоляції для різних температурних режимів:
| Температурний режим | Рекомендована товщина ізоляції з ПІР-панелей |
|---|---|
| +2°C до +6°C | 80–100 мм |
| –5°C до +2°C | 100–120 мм |
| –18°C до –5°C | 120–150 мм |
| –24°C і нижче | 150–200 мм |
Ці значення можуть коригуватись залежно від конкретних умов проєкту.

Як правильно спроектувати інженерні системи холодильника
Інженерні системи — це кровоносна система холодильника.
Вони забезпечують його нормальне функціонування та безпеку. Розділ 7 ДБН В.2.2-42:2021 регламентує вимоги до основних систем:
Водопостачання та каналізація
У холодильниках потрібно передбачити не лише звичайне водопостачання, а й спеціальні системи для потреб пожежогасіння (пункт 7.1.1).
Особливу увагу слід приділити трубопроводам водостоків — вони мають витримувати внутрішній тиск під час обмерзання (пункт 7.1.3).
Практична порада:
Використовуйте труби з електропідігрівом для водостоків у зонах з від’ємними температурами. Це допоможе уникнути обмерзання та можливих аварій.
Опалення та вентиляція
Дивно говорити про опалення в холодильнику? Насправді — не всі приміщення холодильного комплексу мають низькі температури. Адміністративні та деякі технічні приміщення потребують опалення.
Що варто знати:
В охолоджуваних приміщеннях опалення не потрібне (пункт 7.2.2)
В адміністративних приміщеннях доцільно використовувати повітряне опалення (пункт 7.2.3)
Особливу увагу варто приділити повітряно-тепловим завісам на межі приміщень з різними температурами (пункт 7.2.4)
Електросистеми та освітлення
Електричні системи в холодильниках мають бути особливо надійними. Уявіть, що станеться з продукцією під час тривалого відключення електроенергії!
Згідно з пунктом 7.3.3 ДБН В.2.2-42:2021, у холодильниках необхідно передбачити:
Робоче освітлення — в усіх приміщеннях
Евакуаційне освітлення — у складських приміщеннях, коридорах, сходових клітках
Аварійне освітлення — в електрощитових, теплових пунктах, місцях розміщення засобів пожежогасіння
Ремонтне освітлення — у технічному підпіллі та теплових пунктах
Рекомендації з проектування різних типів холодильників
На основі вимог ДБН В.2.2-42:2021 можна сформулювати рекомендації для різних типів холодильних споруд:
Малі холодильники (до 250 тонн)
Для невеликих холодильників підійдуть:
Модульні конструкції з сендвіч-панелей
Компактні планувальні рішення
Моноблочні холодильні установки
Середні холодильники (250–700 тонн)
Для середніх за розміром об’єктів згідно з нормами необхідно:
III ступінь вогнестійкості (примітка 4 до пункту 5.3)
Розділення блоку зберігання та інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу (пункт 5.7)
Щонайменше два евакуаційні виходи з більшості приміщень
Великі логістичні холодильники (від 700 тонн)
Для великих об’єктів норми ДБН В.2.2-42:2021 передбачають:
Не нижче II ступеня вогнестійкості (примітка 4 до пункту 5.3)
Розділення блоку зберігання протипожежною стіною 1-го типу (пункт 5.7)
Автоматичні системи пожежогасіння (пункт 5.31)
Більш жорсткі вимоги до шляхів евакуації
Помилки, що часто трапляються під час проектування холодильних споруд
На основі аналізу вимог ДБН В.2.2-42:2021 можна виокремити типові помилки:
Недостатня теплоізоляція підлоги.
Багато хто забуває, що холод «йде» не лише через стіни та стелю, а й через підлогу. Це особливо критично для камер з від’ємними температурами.Відсутність системи запобігання морозному здиманню ґрунту.
Пункт 4.8 вимагає передбачати захист ґрунту від морозного здимання. Інакше через кілька років у підлозі можуть з’явитися тріщини.Ігнорування вимог до шляхів евакуації.
Пункт 5.25 встановлює мінімальну ширину евакуаційного шляху по коридору — 2 м, а максимальну довжину тупикової ділянки — 25 м.Неправильний вибір систем протипожежного захисту.
Пункти 5.29–5.31 чітко визначають, які приміщення мають бути обладнані системами пожежної сигналізації та пожежогасіння.Відсутність табло «людина в камері».
Пункт 5.34 вимагає оснащувати двері холодильних камер світловим табло з автоматичним увімкненням.

Проєктування холодильних споруд – складний технічний процес, що вимагає врахування безлічі факторів. Нові норми ДБН В.2.2-42:2021 значно підвищили вимоги до безпеки та енергоефективності таких об’єктів.
Рекомендується розглядати це не як ускладнення, а як можливість створити безпечніший, економічніший і довговічніший холодильник. Адже в кінцевому підсумку правильно спроєктована споруда окупає всі додаткові витрати за рахунок зниження операційних витрат і мінімізації ризиків.
