Правила зберігання зерна в складах

Правила зберігання зерна в складах

Правила зберігання зерна в промислових складах визначають долю українського агроекспорту. Наша країна експортує 45-50 мільйонів тонн зерна щорічно, приносячи валютну виручку $15-20 мільярдів. Тому кожне порушення технології може коштувати мільйони доларів втрат.

Сучасні зерносховища – це високотехнологічні комплекси з автоматизованими системами контролю. Чилер, системи вентиляції, датчики температури і вологості працюють цілодобово. Зберігання зерна в складах вимагає суворого дотримання міжнародних стандартів якості.

Содержание

    Нормативна база складського зберігання зерна в складах

    Українське законодавство суворо регламентує складське зберігання зерна. ДСТУ 4138-2002 встановлює вимоги до зерносховищ, а технічний регламент безпеки харчових продуктів визначає санітарні норми.

    Міжнародні стандарти HACCP обов’язкові для експортерів зерна. Система контролює критичні точки технологічного процесу. Порушення ведуть до відкликання сертифікатів і заборони експорту.

    Правила зберігання зерна включають обов’язкову сертифікацію складських приміщень. Кожен склад повинен мати ветеринарне свідоцтво і санітарний паспорт. Перевірки проводяться раз на півроку.

    А ось що важливо: українські стандарти постійно посилюються. З 2024 року введено нові вимоги до систем контролю температури і вологості. Старі склади повинні модернізуватися до 2026 року.

    Підготовка складських приміщень до прийому зерна

    Підготовка складу починається за місяць до збирання врожаю. Повна дезінфекція приміщень знищує залишки шкідників і збудників хвороб. Фумігація фосфіном триває 3-5 днів.

    Ремонт і технічне обслуговування обладнання проводять у міжсезоння. Перевіряють герметичність стін і покрівлі, працездатність вентиляційних систем, точність вимірювальних приладів.

    Читайте також де зберігається зерно

    Вид підготовчих робіт

    Терміни виконання

    Вартість (грн/м²)

    Періодичність

    Відповідальні служби

    Механічне очищення

    За 30 днів

    15-25

    Перед кожним сезоном

    Складська служба

    Дезінфекція приміщень

    За 20 днів

    8-15

    2 рази на рік

    Санітарна служба

    Дератизація (боротьба з гризунами)

    За 15 днів

    5-12

    Щомісячно

    Спеціалізовані служби

    Фумігація пустих складів

    За 10 днів

    20-35

    Перед прийомом зерна

    Ліцензовані організації

    Перевірка вентиляції

    За 7 днів

    3-8

    Перед кожним сезоном

    Інженерна служба

    Калібрування приладів

    За 5 днів

    2-5

    Раз на півроку

    Метрологічна служба

    Знаєте що критично важливо? Залишкові запахи від попередніх партій зерна неприпустимі. Зерно легко вбирає сторонні аромати, через що втрачає товарні якості. Провітрювання складу триває не менше тижня.

    Згідно з дослідженнями наших експертів, якісна підготовка складу знижує втрати зерна на 40-60%. Інвестиції в підготовчі роботи окупаються за один сезон.

    Подготовка складских помещений к приему зерна

    Технологічний процес прийому і розміщення зерна

    Прийом зерна в склади починається з лабораторного аналізу кожної партії. Визначають вологість, засміченість, зараженість шкідниками, вміст токсичних елементів. Некондиційне зерно відправляють на доопрацювання.

    Розвантаження автотранспорту відбувається через механізовані ями-приймачі. Продуктивність сучасних комплексів – 200-500 тонн на годину. Зерно транспортується норами і конвеєрами до місць зберігання.

    Формування насипу зерна в складах слідує суворим правилам. Висота насипу не перевищує 6-8 метрів для більшості культур. Кути укосу розраховуються за фізичними властивостями конкретного зерна.

    Зонування складу за якісними показниками запобігає змішуванню різних партій. Наприклад, пшениця 3-го класу зберігається окремо від фуражного зерна. Експортні партії ізолюють від внутрішнього ринку.

    А тепер про практичний приклад. АПК «Мрія» в Херсонській області модернізував приймальний комплекс, встановивши автоматичні пробовідбірники. Час прийому однієї машини скоротився з 45 до 15 хвилин, пропускна здатність зросла в 2.5 рази.

    Контроль мікроклімату при складському зберіганні

    Температурний режим – основа довгострокового зберігання зерна в складах. Для пшениці оптимальна температура +5…+10°C, для кукурудзи +8…+12°C. Перевищення критичних значень запускає процеси самозігрівання.

    Рекомендуємо прочитати яка температура зерна повинна бути при зберіганні

    Системи активної вентиляції проганяють повітря через зернову масу зі швидкістю 100-300 м³ на тонну за годину. Повітроводи розміщують під підлогою складу або в товщі насипу. Рівномірне розподілення повітря дуже важливе.

    Контроль вологості запобігає розвитку пліснявих грибів і мікотоксинів. Вологість повітря в складі не повинна перевищувати 70%. При її підвищенні вмикають осушувальні установки.

    Термометрія зернової маси ведеться цілодобово. Датчики розміщують через кожні 2-3 метри по висоті насипу і 5-6 метрів по площі. Автоматичні системи сигналізують про перевищення критичних температур.

    Параметр мікроклімату

    Оптимальні значення

    Критичні значення

    Частота контролю

    Методи регулювання

    Температура зерна

    +5…+10°C

    +15°C

    Щодня

    Активна вентиляція

    Вологість зерна

    12-14%

    16%

    При прийомі

    Сушка, аерація

    Вологість повітря

    60-70%

    80%

    Щодня

    Осушення, вентиляція

    Швидкість повітря

    0.2-0.5 м/с

    1.0 м/с

    При аерації

    Регулювання вентиляторів

    Вміст CO₂

    до 1%

    3%

    Щотижня

    Активна вентиляція

    До речі, нові склади обладнують системами GPS-моніторингу мікроклімату. Дані передаються в хмарні сервіси, аналізуються штучним інтелектом. Прогнозування дозволяє запобігати аварійним ситуаціям.

    Боротьба зі шкідниками і хворобами зерна

    Профілактика зараження зерна шкідниками починається ще в полі. Своєчасне збирання врожаю, швидка доставка на склади, негайна обробка знижують ризики зараження.

    Ентомологічний контроль виявляє шкідників на ранній стадії. Феромонні пастки розміщують по периметру складу через кожні 10-15 метрів. Щотижневий огляд пасток показує динаміку чисельності комах.

    Хімічний захист застосовується при перевищенні економічного порогу шкодочинності. Фумігація фосфіном ефективна проти всіх видів зернових шкідників. Концентрація газу 1-3 г/м³ при експозиції 3-7 днів.

    Біологічні методи боротьби використовують природних ворогів шкідників. Наприклад, хижий кліщ Cheyletus eruditus знищує борошняного кліща, а паразитичні оси контролюють чисельність зернової молі.

    А ось що нове: з’явилися генетично модифіковані феромони, які стерилізують самців шкідників. Японська технологія показала ефективність 95% проти довгоносиків.

    Системи контролю якості та обліку зерна

    Лабораторний контроль якості зерна проводиться на всіх етапах зберігання. Аналізи на вологість, засміченість, зараженість виконують щотижня. Контроль мікотоксинів – щомісяця.

    Автоматизовані системи обліку ведуть точний баланс зерна по кожній партії. RFID-мітки на мішках і контейнерах передають дані про місцезнаходження і стан зерна, за рахунок чого помилки в обліку скорочуються до 0.1%.

    Цифрові паспорти зерна містять повну інформацію про походження, якість, умови зберігання кожної партії. Блокчейн-технології гарантують незмінність даних на всьому шляху від поля до покупця.

    Інтеграція з торговими системами дозволяє оперативно формувати партії під вимоги конкретних покупців. Програма автоматично підбирає зерно потрібної якості з різних складів.

    Наші інженери рекомендують впроваджувати комплексні системи управління складом (WMS). Такі системи підвищують точність обліку на 99.5%, скорочують час формування відвантажувальних партій в 3-5 разів.

    Системы контроля качества и учета зерна

    Особливості зберігання різних зернових культур

    Кожна культура має специфічні вимоги до умов зберігання:

    • пшениця найбільш стійка до несприятливих умов;
    • кукурудза вимагає особливого контролю вологості через великий розмір зерна;
    • овес і ячмінь схильні до самозігрівання при підвищеній вологості, тому їх зберігають у більш низьких насипах висотою 4-5 метрів;
    • олійні культури (соняшник, ріпак, соя) особливо чутливі до температурного режиму;
    • бобові культури вражаються специфічними шкідниками – зернівкою, гороховою тлею, тому профілактична фумігація обов’язкова перед закладкою на зберігання.

    А ось ще практичний приклад: ТОВ «Агросвіт» у Полтавській області розділив свої склади на спеціалізовані зони для кожної культури. Втрати від змішування різноякісного зерна скоротилися з 3% до 0.5%, додатковий прибуток склав 15 мільйонів гривень за сезон.

    Екологічні вимоги до зернових складів

    Нові склади повинні відповідати жорстким екологічним нормам.

    1. Системи пилопригнічення знижують викиди в атмосферу на 95%. Фільтри вловлюють частинки розміром до 0.1 мікрона.
    2. Утилізація відходів зерносховища перетворюється на додатковий бізнес. Зерновий пил переробляється в комбікорми. Пошкоджене зерно використовується в біоенергетиці.
    3. Водооборотні системи скорочують споживання води на 60-80%. Очищена вода використовується повторно для миття обладнання і пилопригнічення.
    4. Енергоефективність складів постійно підвищується. «Зелені» стандарти BREEAM і LEED стають обов’язковими для експортно-орієнтованих підприємств.

    А ось що цікаво: українські склади починають отримувати вуглецеві кредити за зниження викидів CO₂. Додатковий дохід може становити $5-15 з тонни зерна, що зберігається.

    Правила зберігання зерна в сучасних складах – це комплекс високотехнологічних рішень, що вимагають значних інвестицій і професійних знань. Українські підприємства, які першими впровадять передові технології, отримають серйозні конкурентні переваги.

    Vehicle added!
    The vehicle is already in the wishlist!